Новини
Думки у віршах
Анна-Марія Усенко МС- 39
24.02.2022
Загасло полум’я в печі
І тиха ніч, на землю впала
Та раптом вибухи гучні,
На Україні-славній пролунали.
Дзвінок о 5 ранку, «Алло, мамо?»
«З тобою добре усе? Доню?
Повз нас ракети пролітали.
Русня на нашому кордоні..."
Ненависть збуджена в мені!
Та як ви смієте, прокляті!?
Палить Україну в огні?
Ви цим хотіли нас здолати?
Ми знаєм, що таке є воля,
Ми знаєм силу почуттів,
А ти, знедолений кацапе,
Слугуєш добривом полів!
Знущатись над простим народом,
Вбивати матерів, дітей.
За все заплатите ви згодом!
Мерщій! За «русским кораблем»
Тіло і душу, за неньку віддам!
Стоятиму мужньо, як наші герої,
Я завжди кричатиму «смерть ворогам» !!!
А Україні - слава і воля !
Кобзар Олена МБ- 16
Сидить навколішки дівчина
І молить Бога безупинно:
"Воює десь там мій хлопчина,
А я була б його дружина
Було б в нас щастя у хатині,
Було б і місце для дитини
Жили б у злагоді, в добрі
Співали б весело пісні
Та сум спіткав нас навесні
Пішов юнак мій воювати
Щоб я могла спокійно спати.
Молю тебе щоб повернувся,
Щоб подивився, посміхнувся
І щастя прийде у хатину
І подарує нам дитину."
Аж раптом чує —"Катерино!
Я повернувся! Не загинув!
Ми вже звільнили Батьківщину! "